Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз анамнестичних даних свідчив про те, що тривалість з


Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз анамнестичних даних свідчив про те, що тривалість захворювання на цукровий діабет коливалася у широких межах: від вперше виявленого у 9 (6,92 %) випадках, до 40 років – у 3 (2,78 %) випадках. Для кожної групи було характерне запізнене звернення за лікарською допомогою: на 27,34±5, 25 дня захворювання при цукровому діабеті 1 типу та на 42,75±2,94 дня при цукровому діабеті 2 типу. Так, 48 (36, 9 %) хворих звернулися за медичною допомогою лише через 1–2 місяці від початку захворювання, майже кожен другий пацієнт (50,8 %) не адекватно сам лікувався тривалий час, не звертався за допомогою до ендокринолога для корекції інсулінотерапії, а один хворий звернувся до лікаря лише через півроку від початку захворювання. До 5 днів захворювання мали четверо (3,08 %) пацієнтів, які звернулися до лікаря. Оперативне лікування в минулому з приводу СДС отримали 30 пацієнтів, що складало 23,1 %. На підставі вивчення анамнестичних даних доведено, що досліджувані мали низьку „діабетичну” обізнаність, не використовували елементи самоконтролю за перебігом цукрового діабету (жоден пацієнт із СДС до звернення за допомогою не мав портативного глюкометра), мали низьку якість життя, незадовільно використовували гіпоглікемічну терапію, дієту та запізнено звернулися за допомогою в умовах вираженої декомпенсації цукрового діабету. Узагальнюючи це з рівнєм сечовини крові, ми побудували граф-модель кореляційної залежності віку, тривалості цукрового діабету і синдрому діабетичної стопи, показників артеріального тиску та рівня сечовини в плазмі крові, що відображено на рис.1.